Масове повернення громадян України, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни, варто очікувати не раніше 2027 року. До цього часу країна й надалі стикатиметься з переважанням міграційного відпливу над поверненням. Такий сценарій пояснюють насамперед безпековими викликами, а також тим, що значна частина українців уже адаптувалася до життя в державах Європейського Союзу.
Про це йдеться в актуальному інфляційному звіті Національний банк України. Аналітики регулятора наголошують: навіть за оптимістичних умов повернення відбуватиметься поступово — орієнтовно по 100 тисяч осіб щороку. Масового й швидкого зворотного потоку не прогнозують.
Фахівці зазначають, що рішення українців напряму залежатимуть від кількох чинників. Серед ключових — рівень безпеки, динаміка відбудови, ситуація на ринку праці та якість життя. Навіть після завершення активних бойових дій зберігатимуться серйозні ризики: обстріли прикордонних і прифронтових регіонів, загроза ракетних атак та можливі диверсії. Усе це стримуватиме людей від негайного повернення.
Окремо в НБУ звертають увагу на політику країн ЄС щодо українських громадян. Тимчасовий захист, можливість легального довгострокового перебування, доступ до роботи, медицини та освіти знижують мотивацію швидко повертатися в Україну. Для багатьох сімей ці умови стали важливим фактором стабільності.
Навіть у разі покращення безпекової ситуації частина українців залишиться за кордоном через повільні темпи відновлення економіки та різницю в рівні доходів. За оцінками регулятора, у 2025 році чистий відплив населення становитиме близько 200 тисяч осіб. У 2026 році ця тенденція збережеться приблизно на тому ж рівні. Лише у 2027 році очікується перехід до чистого повернення — орієнтовно 100 тисяч громадян, що значно менше попередніх прогнозів.
У Нацбанку попереджають: відкладене повернення матиме довгострокові наслідки. Йдеться про дефіцит робочої сили, зростання навантаження на пенсійну систему та загальне уповільнення відновлення країни. Водночас така пауза дає державі час підготувати стимули для репатріації — від безпеки й житла до робочих місць і соціальної інфраструктури.
На тлі цього країни ЄС поступово переглядають підходи до підтримки українців. Зокрема, Польща з березня 2026 року планує скасувати спеціальні правила надання притулку, а в Німеччині також готують зміни. У Нідерландах же попереджають, що після 2027 року держава більше не гарантуватиме житло й базову допомогу, перекладаючи відповідальність на самих біженців.